Bokmålsordboka
disharmonere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å disharmonere | disharmonerer | disharmonerte | har disharmonert | disharmoner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| disharmonert + іменник | disharmonert + іменник | den/det disharmonerte + іменник | disharmonerte + іменник | disharmonerende |