Bokmålsordboka
attribuere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å attribuere | attribuerer | attribuerte | har attribuert | attribuer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| attribuert + іменник | attribuert + іменник | den/det attribuerte + іменник | attribuerte + іменник | attribuerende |
Походження
fra latin ‘tildele’Значення та вживання
angi som sannsynlig opphavsmann, tillegge, tilskrive
Приклад
- skjønnere attribuerer maleriet til van Gogh