Bokmålsordboka
delje
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å delje | deljer | delja | har delja | delj! |
| deljet | har deljet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| delja + іменник | delja + іменник | den/det delja + іменник | delja + іменник | deljende |
| deljet + іменник | deljet + іменник | den/det deljede + іменник | deljede + іменник | |
| den/det deljete + іменник | deljete + іменник | |||
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
slå hardt
Приклад
- delje til noen;
- de deljet løs på hverandre