Bokmålsordboka
dekretere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dekretere | dekreterer | dekreterte | har dekretert | dekreter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dekretert + іменник | dekretert + іменник | den/det dekreterte + іменник | dekreterte + іменник | dekreterende |