Bokmålsordboka
definere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å definere | definerer | definerte | har definert | definer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| definert + іменник | definert + іменник | den/det definerte + іменник | definerte + іменник | definerende |
Вимова
defineˊreПоходження
av latin de- og finire ‘slutte’; jamfør de-Значення та вживання
- fastsette statusen, innholdet eller identiteten til noe;
Приклад
- dette er definert som en forbrytelse;
- definere seg som kristen;
- en følelse som er vanskelig å definere;
- ha klart definerte oppgaver