Bokmålsordboka
daffe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å daffe | daffer | daffa | har daffa | daff! |
| daffet | har daffet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| daffa + іменник | daffa + іменник | den/det daffa + іменник | daffa + іменник | daffende |
| daffet + іменник | daffet + іменник | den/det daffede + іменник | daffede + іменник | |
| den/det daffete + іменник | daffete + іменник | |||
Значення та вживання
gå og slenge;
dra seg
Приклад
- vi bare daffet litt rundt