Bokmålsordboka
bure 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bure | burer | bura | har bura | bur! |
| buret | har buret | |||
| burte | har burt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bura + іменник | bura + іменник | den/det bura + іменник | bura + іменник | burende |
| buret + іменник | buret + іменник | den/det burede + іменник | burede + іменник | |
| den/det burete + іменник | burete + іменник | |||
| burt + іменник | burt + іменник | den/det burte + іменник | burte + іменник | |
Значення та вживання
stenge inne (i et bur);
sette i fengsel
Приклад
- bure hønene inne;
- bli buret inn på livstid