Bokmålsordboka
bulke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bulke | bulker | bulka | har bulka | bulk! |
| bulket | har bulket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bulka + іменник | bulka + іменник | den/det bulka + іменник | bulka + іменник | bulkende |
| bulket + іменник | bulket + іменник | den/det bulkede + іменник | bulkede + іменник | |
| den/det bulkete + іменник | bulkete + іменник | |||
Походження
av bulk (1Значення та вживання
- slå bulker i;skade ved kollisjon
Приклад
- hun har bulket morens bil
- støte sammen;
Приклад
- de bulket på et gatehjørne