Bokmålsordboka
bråke 1
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bråke | bråker | bråka | har bråka | bråk! |
| bråket | har bråket | |||
| bråkte | har bråkt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bråka + іменник | bråka + іменник | den/det bråka + іменник | bråka + іменник | bråkende |
| bråket + іменник | bråket + іменник | den/det bråkede + іменник | bråkede + іменник | |
| den/det bråkete + іменник | bråkete + іменник | |||
| bråkt + іменник | bråkt + іменник | den/det bråkte + іменник | bråkte + іменник | |
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
bryte sund agner av lin eller hamp på bråk (1