Bokmålsordboka
alienere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å alienere | alienerer | alienerte | har alienert | aliener! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| alienert + іменник | alienert + іменник | den/det alienerte + іменник | alienerte + іменник | alienerende |