Bokmålsordboka
bryne 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bryne | bryner | brynte | har brynt | bryn! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| brynt + іменник | brynt + іменник | den/det brynte + іменник | brynte + іменник | brynende |
Походження
norrønt brýna; av brynЗначення та вживання
kvesse verktøy til å skjære med
Приклад
- bryne ljåen
Фіксовані вирази
- bryne segprøve seg (på noe vanskelig)
- hun har fått bryne seg;
- han har fått noe nytt å bryne seg på