Bokmålsordboka
brydde
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å brydde | brydder | brydda | har brydda | brydd! |
| bryddet | har bryddet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| brydda + іменник | brydda + іменник | den/det brydda + іменник | brydda + іменник | bryddende |
| bryddet + іменник | bryddet + іменник | den/det bryddede + іменник | bryddede + іменник | |
| den/det bryddete + іменник | bryddete + іменник | |||
Походження
norrønt brydda; beslektet med broddЗначення та вживання
gro fram;
brodde (2), spire
Приклад
- åkeren brydder