Bokmålsordboka
bronse 2, bronsere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bronse | bronser | bronsa | har bronsa | brons! |
| bronset | har bronset | |||
| å bronsere | bronserer | bronserte | har bronsert | bronser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bronsa + іменник | bronsa + іменник | den/det bronsa + іменник | bronsa + іменник | bronsende |
| bronset + іменник | bronset + іменник | den/det bronsede + іменник | bronsede + іменник | |
| den/det bronsete + іменник | bronsete + іменник | |||
| bronsert + іменник | bronsert + іменник | den/det bronserte + іменник | bronserte + іменник | bronserende |
Походження
fra franskЗначення та вживання
male med bronsefarge (2)