Bokmålsordboka
botanisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å botanisere | botaniserer | botaniserte | har botanisert | botaniser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| botanisert + іменник | botanisert + іменник | den/det botaniserte + іменник | botaniserte + іменник | botaniserende |
Вимова
botaniseˊreПоходження
fra gresk; jamfør botanikkЗначення та вживання
samle planter til botanisk studium;
studere planter ute i naturen