Bokmålsordboka
bortfalle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bortfalle | bortfaller | bortfalt | har bortfalt | bortfall! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bortfalt + іменник | bortfalt + іменник | den/det bortfalte + іменник | bortfalte + іменник | bortfallende |
Значення та вживання
Приклад
- punkt to på dagsordenen bortfaller;
- spørsmålet bortfaller