Bokmålsordboka
pierce, pirse
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å pierce | piercer | pierca | har pierca | pierce! |
| piercet | har piercet | |||
| å pirse | pirser | pirsa | har pirsa | pirs! |
| pirset | har pirset | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| pierca + іменник | pierca + іменник | den/det pierca + іменник | pierca + іменник | piercende |
| piercet + іменник | piercet + іменник | den/det piercede + іменник | piercede + іменник | |
| den/det piercete + іменник | piercete + іменник | |||
| pirsa + іменник | pirsa + іменник | den/det pirsa + іменник | pirsa + іменник | pirsende |
| pirset + іменник | pirset + іменник | den/det pirsede + іменник | pirsede + іменник | |
| den/det pirsete + іменник | pirsete + іменник | |||
Походження
fra engelskЗначення та вживання
stikke hull i eller gjennom en kroppsdel for å feste ringer eller andre smykker;
utføre piercing (1)
Приклад
- pierce navlen;
- hun har lyst å pierce seg