Bokmålsordboka
utagere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utagere | utagerer | utagerte | har utagert | utager! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utagert + іменник | utagert + іменник | den/det utagerte + іменник | utagerte + іменник | utagerende |
Значення та вживання
opptre uten hemninger, ofte voldsomt og aggressivt
- opptre på en måte som vekker oppmerksomhet;ofte som adjektiv i presens partisipp:
- barn med adferdsvansker er ofte utagerende