Bokmålsordboka
syndikere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å syndikere | syndikerer | syndikerte | har syndikert | syndiker! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| syndikert + іменник | syndikert + іменник | den/det syndikerte + іменник | syndikerte + іменник | syndikerende |
Значення та вживання
danne syndikat;
fordele økonomisk risiko på flere;
publisere noe samtidig i mange publikasjoner;
selge tv-program, -serie og lignende direkte til uavhengige stasjoner