Bokmålsordboka
rølpe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rølpe | rølper | rølpa | har rølpa | rølp! |
| rølpet | har rølpet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rølpa + іменник | rølpa + іменник | den/det rølpa + іменник | rølpa + іменник | rølpende |
| rølpet + іменник | rølpet + іменник | den/det rølpede + іменник | rølpede + іменник | |
| den/det rølpete + іменник | rølpete + іменник | |||
Значення та вживання
oppføre seg udannet og ufint
Приклад
- noen var på festivalen bare for å drikke og rølpe