Bokmålsordboka
hybridisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å hybridisere | hybridiserer | hybridiserte | har hybridisert | hybridiser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| hybridisert + іменник | hybridisert + іменник | den/det hybridiserte + іменник | hybridiserte + іменник | hybridiserende |
Значення та вживання
frambringe hybrider (1