Bokmålsordboka
nullstille
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å nullstille | nullstiller | nullstilte | har nullstilt | nullstill! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| nullstilt + іменник | nullstilt + іменник | den/det nullstilte + іменник | nullstilte + іменник | nullstillende |
Значення та вживання
- stille stoppeklokke, telleverk eller lignende på null
- i overført betydning: være klar til å ta fatt på nytt
Приклад
- nullstille seg