Bokmålsordboka
marginalisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å marginalisere | marginaliserer | marginaliserte | har marginalisert | marginaliser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| marginalisert + іменник | marginalisert + іменник | den/det marginaliserte + іменник | marginaliserte + іменник | marginaliserende |
Значення та вживання
gjøre marginal;
holde utenfor
Приклад
- en stor del av befolkningen er marginalisert
- brukt som adjektiv:
- en marginalisert gruppe