Bokmålsordboka
trøble
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å trøble | trøbler | trøbla | har trøbla | trøbl!trøble! |
| trøblet | har trøblet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| trøbla + іменник | trøbla + іменник | den/det trøbla + іменник | trøbla + іменник | trøblende |
| trøblet + іменник | trøblet + іменник | den/det trøblede + іменник | trøblede + іменник | |
| den/det trøblete + іменник | trøblete + іменник | |||
Значення та вживання
støte på vanskeligheter eller problemer
Приклад
- vi trøblet fælt før vi fikk motoren i gang;
- hjertet har begynt å trøble