Bokmålsordboka
tabuisere, tabuere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tabuere | tabuerer | tabuerte | har tabuert | tabuer! |
| å tabuisere | tabuiserer | tabuiserte | har tabuisert | tabuiser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tabuert + іменник | tabuert + іменник | den/det tabuerte + іменник | tabuerte + іменник | tabuerende |
| tabuisert + іменник | tabuisert + іменник | den/det tabuiserte + іменник | tabuiserte + іменник | tabuiserende |
Значення та вживання
la noe bli tabubelagt
Приклад
- tabuisere døden