Bokmålsordboka
vulgarisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vulgarisere | vulgariserer | vulgariserte | har vulgarisert | vulgariser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vulgarisert + іменник | vulgarisert + іменник | den/det vulgariserte + іменник | vulgariserte + іменник | vulgariserende |