Bokmålsordboka
vone
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vone | voner | vona | har vona | von! |
| vonet | har vonet | |||
| vonte | har vont |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vona + іменник | vona + іменник | den/det vona + іменник | vona + іменник | vonende |
| vonet + іменник | vonet + іменник | den/det vonede + іменник | vonede + іменник | |
| den/det vonete + іменник | vonete + іменник | |||
| vont + іменник | vont + іменник | den/det vonte + іменник | vonte + іменник | |
Походження
norrønt vána; av von (1Значення та вживання
håpe, ha von om, vente
Приклад
- jeg voner at du greier det;
- en får tro og vone det