Bokmålsordboka
voldta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å voldta | voldtar | voldtok | har voldtatt | voldta! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| voldtatt + іменник | voldtatt + іменник | den/det voldtatte + іменник | voldtatte + іменник | voldtakende |
Значення та вживання
- tvinge til samleie med makt
Приклад
- voldta en kvinne
- undertrykke brutalt
Приклад
- nazistene voldtok Europa