Bokmålsordboka
voldta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å voldta | voldtar | voldtok | har voldtatt | voldta! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| voldtatt + іменник | voldtatt + іменник | den/det voldtatte + іменник | voldtatte + іменник | voldtakende |
Значення та вживання
- tvinge til seksuell omgang ved bruk av vold eller trusler;ha seksuell omgang med noen som ikke er i stand til å motsette seg handlingen
Приклад
- han voldtok flere kvinner;
- han ble voldtatt som ung
- i overført betydning: undertrykke brutalt
Приклад
- nazistene voldtok Europa