Bokmålsordboka
virkeliggjøre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å virkeliggjøre | virkeliggjør | virkeliggjorde | har virkeliggjort | virkeliggjør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| virkeliggjort + іменник | virkeliggjort + іменник | den/det virkeliggjorte + іменник | virkeliggjorte + іменник | virkeliggjørende |
Значення та вживання
gjøre til virkelighet;
Приклад
- virkeliggjøre drømmene sine