Bokmålsordboka
alarmere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å alarmere | alarmerer | alarmerte | har alarmert | alarmer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| alarmert + іменник | alarmert + іменник | den/det alarmerte + іменник | alarmerte + іменник | alarmerende |
Значення та вживання
- varsle (med alarm)
Приклад
- alarmere politiet
- gjøre urolig
Приклад
- meldingen alarmerte oss