Bokmålsordboka
vimse
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vimse | vimser | vimsa | har vimsa | vims! |
| vimset | har vimset | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vimsa + іменник | vimsa + іменник | den/det vimsa + іменник | vimsa + іменник | vimsende |
| vimset + іменник | vimset + іменник | den/det vimsede + іменник | vimsede + іменник | |
| den/det vimsete + іменник | vimsete + іменник | |||
Значення та вживання
bevege seg formålsløst hit og dit;
virre omkring
Приклад
- han vimset rundt i terrenget;
- flua vimser hit og dit