Bokmålsordboka
vikariere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vikariere | vikarierer | vikarierte | har vikariert | vikarier! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vikariert + іменник | vikariert + іменник | den/det vikarierte + іменник | vikarierte + іменник | vikarierende |
Значення та вживання
være vikar
Приклад
- vikariere i en stilling;
- vikariere for en syk kollega;
- en periode vikarierte jeg som redaktør
Фіксовані вирази
- vikarierende argumentargument en tyr til for å skjule den reelle grunnen til at en gjør eller mener noe
- vikarierende motivmotiv en tyr til for å skjule det virkelige motivet en har for å gjøre eller mene noe