Bokmålsordboka
vigle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vigle | vigler | vigla | har vigla | vigl!vigle! |
| viglet | har viglet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vigla + іменник | vigla + іменник | den/det vigla + іменник | vigla + іменник | viglende |
| viglet + іменник | viglet + іменник | den/det viglede + іменник | viglede + іменник | |
| den/det viglete + іменник | viglete + іменник | |||
Походження
fra tyskФіксовані вирази
- vigle oppegge til opprør;
hisse opp;
jamfør oppvigler