Bokmålsordboka
bokføre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bokføre | bokfører | bokførte | har bokført | bokfør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bokført + іменник | bokført + іменник | den/det bokførte + іменник | bokførte + іменник | bokførende |
Значення та вживання
føre inn, særlig i protokoll eller regnskapsbok
Приклад
- bokføre alle utgifter og inntekter;
- beløpet ble bokført som representasjonsutgift