Bokmålsordboka
versifisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å versifisere | versifiserer | versifiserte | har versifisert | versifiser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| versifisert + іменник | versifisert + іменник | den/det versifiserte + іменник | versifiserte + іменник | versifiserende |
Походження
fra latin, av versus ‘vers’ og facere ‘gjøre’Значення та вживання
sette på vers
- brukt som adjektiv:
- en versifisert tale