Bokmålsordboka
vergeløs, vergelaus
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| vergelaus | vergelaust | vergelause | vergelause |
| vergeløs | vergeløst | vergeløse | vergeløse |
Значення та вживання
uten evne eller anledning til å verge seg
Приклад
- et vergeløst barn;
- være vergeløs overfor sladder