Bokmålsordboka
verbalisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å verbalisere | verbaliserer | verbaliserte | har verbalisert | verbaliser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| verbalisert + іменник | verbalisert + іменник | den/det verbaliserte + іменник | verbaliserte + іменник | verbaliserende |
Значення та вживання
forme, uttrykke i ord
Приклад
- verbalisere en synsopplevelse