Bokmålsordboka
ventilere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ventilere | ventilerer | ventilerte | har ventilert | ventiler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ventilert + іменник | ventilert + іменник | den/det ventilerte + іменник | ventilerte + іменник | ventilerende |
Походження
fra latin, av ventus ‘vind’Значення та вживання
- lufte ut
Приклад
- rommet var dårlig ventilert
- i overført betydning: ta opp til foreløpig drøfting;
Приклад
- ventilere en sak