Bokmålsordboka
veite
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å veite | veiter | veita | har veita | veit! |
| veitet | har veitet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| veita + іменник | veita + іменник | den/det veita + іменник | veita + іменник | veitende |
| veitet + іменник | veitet + іменник | den/det veitede + іменник | veitede + іменник | |
| den/det veitete + іменник | veitete + іменник | |||
Походження
norrønt veitaЗначення та вживання
lage veit, grøfte;
lede (vann) i grøft eller renne
Приклад
- veite vekk vannet;
- veite dypere