Bokmålsordboka
veirett, vegrett
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en vegrett | vegretten | vegretter | vegrettene |
| en veirett | veiretten | veiretter | veirettene |
Значення та вживання
rett (2, 1) til å bruke en viss vei over eiendommen til en annen person