Bokmålsordboka
veikne, vekne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å veikne | veikner | veikna | har veikna | veikn!veikne! |
| veiknet | har veiknet | |||
| å vekne | vekner | vekna | har vekna | vekn!vekne! |
| veknet | har veknet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| veikna + іменник | veikna + іменник | den/det veikna + іменник | veikna + іменник | veiknende |
| veiknet + іменник | veiknet + іменник | den/det veiknede + іменник | veiknede + іменник | |
| den/det veiknete + іменник | veiknete + іменник | |||
| vekna + іменник | vekna + іменник | den/det vekna + іменник | vekna + іменник | veknende |
| veknet + іменник | veknet + іменник | den/det veknede + іменник | veknede + іменник | |
| den/det veknete + іменник | veknete + іменник | |||
Значення та вживання
bli veik, miste kraften sin
Приклад
- veikne i armene