Bokmålsordboka
vedstå
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vedstå | vedstår | vedstovedstod | har vedstått | vedstå! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vedstått + іменник | vedstått + іменник | den/det vedståtte + іменник | vedståtte + іменник | vedstående |
Походження
av ved (2Значення та вживання
innrømme;
Приклад
- ikke tore vedstå at en er uenig
Фіксовані вирази
- vedstå segvedkjenne seg (1);
innrømme- selskapet vedstod seg ansvaret;
- jeg vedstår meg farskapet