Bokmålsordboka
vansire
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vansire | vansirer | vansira | har vansira | vansir! |
| vansiret | har vansiret | |||
| vansirte | har vansirt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vansira + іменник | vansira + іменник | den/det vansira + іменник | vansira + іменник | vansirende |
| vansiret + іменник | vansiret + іменник | den/det vansirede + іменник | vansirede + іменник | |
| den/det vansirete + іменник | vansirete + іменник | |||
| vansirt + іменник | vansirt + іменник | den/det vansirte + іменник | vansirte + іменник | |
Походження
av sir (1Значення та вживання
gjøre (utseende) uskjønt, skjemme (sterkt)
Приклад
- ansiktet er vansiret av store arr