Bokmålsordboka
blærete, blæret
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| blæret | blæret | blærete | blærete |
| blærete | blærete | ||
Значення та вживання
- full av blærer
- i overført betydning: hoven (2), oppblåst (4), viktig (2)
Приклад
- være blærete og selvopptatt