Bokmålsordboka
vankelmodig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| vankelmodig | vankelmodig | vankelmodige | vankelmodige |
Походження
etter tysk vankel; beslektet med vankeЗначення та вживання
Приклад
- et vankelmodig sinn;
- en vankelmodig person