Bokmålsordboka
vanhellige
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å vanhellige | vanhelliger | vanhelliga | har vanhelliga | vanhellig! |
vanhelliget | har vanhelliget | |||
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
vanhelliga + іменник | vanhelliga + іменник | den/det vanhelliga + іменник | vanhelliga + іменник | vanhelligende |
vanhelliget + іменник | vanhelliget + іменник | den/det vanhelligede + іменник | vanhelligede + іменник | |
den/det vanhelligete + іменник | vanhelligete + іменник |
Значення та вживання
krenke, nedverdige (noe hellig)