Bokmålsordboka
valfarte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å valfarte | valfarter | valfarta | har valfarta | valfart! |
| valfartet | har valfartet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| valfarta + іменник | valfarta + іменник | den/det valfarta + іменник | valfarta + іменник | valfartende |
| valfartet + іменник | valfartet + іменник | den/det valfartede + іменник | valfartede + іменник | |
| den/det valfartete + іменник | valfartete + іменник | |||
Значення та вживання
- dra, være på pilegrimsferd
Приклад
- valfarte til Jerusalem
- i overført betydning:
Приклад
- folk valfartet til England på innkjøpstur