Bokmålsordboka
vaksinere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vaksinere | vaksinerer | vaksinerte | har vaksinert | vaksiner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vaksinert + іменник | vaksinert + іменник | den/det vaksinerte + іменник | vaksinerte + іменник | vaksinerende |
Значення та вживання
sette vaksine på
Приклад
- bli vaksinert mot stivkrampe;
- vaksinere seg mot influensa