Bokmålsordboka
vagle 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vagle | vagler | vagla | har vagla | vagl!vagle! |
| vaglet | har vaglet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vagla + іменник | vagla + іменник | den/det vagla + іменник | vagla + іменник | vaglende |
| vaglet + іменник | vaglet + іменник | den/det vaglede + іменник | vaglede + іменник | |
| den/det vaglete + іменник | vaglete + іменник | |||
Значення та вживання
refleksivt: sette seg på en vagle
Приклад
- hønene vaglet seg for natta