Bokmålsordboka
uvular 1
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en uvular | uvularen | uvularer | uvularene |
Походження
av latin uvula ‘drøvel’, av uva ‘drue’Значення та вживання
i språkvitenskap: språklyd som blir laget med drøvelen