Bokmålsordboka
utvanne, utvatne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utvanne | utvanner | utvanna | har utvanna | utvann! |
| utvannet | har utvannet | |||
| å utvatne | utvatner | utvatna | har utvatna | utvatn!utvatne! |
| utvatnet | har utvatnet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utvanna + іменник | utvanna + іменник | den/det utvanna + іменник | utvanna + іменник | utvannende |
| utvannet + іменник | utvannet + іменник | den/det utvannede + іменник | utvannede + іменник | |
| den/det utvannete + іменник | utvannete + іменник | |||
| utvatna + іменник | utvatna + іменник | den/det utvatna + іменник | utvatna + іменник | utvatnende |
| utvatnet + іменник | utvatnet + іменник | den/det utvatnede + іменник | utvatnede + іменник | |
| den/det utvatnete + іменник | utvatnete + іменник | |||
Значення та вживання
ta vesentlig mening og innhold fra;
jamfør utvannet (2)
Приклад
- hun utvanner begrepet ved å behandle det så overflatisk